Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

як називається ця квітка

  • 1 называться

    назваться
    1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);
    2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];
    3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).
    * * *
    I несов.; сов. - назв`аться
    1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

    \называться ться кем-чем — (принимать, присваивать себе какое-л. наименование) називати, назва́ти себе́ (називатися, назватися) ким-чим

    что \называться зыва́ется — ( как говорят) що назива́ється, як ка́жуть

    са́мый, что \называться зыва́ется, силач — справжні́сінький сила́ч

    2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе
    3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися
    II несов.; сов. - назв`аться
    1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися
    2) страд. несов. накликатися

    Русско-украинский словарь > называться

  • 2 call

    1. n
    1) крик; вигук
    2) оклик; гукання

    within call — поблизу, у межах чутності

    3) заклик
    4) голос (тварини, птаха)
    5) виклик (в суд тощо)
    6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

    to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)

    give me a callамер. подзвоніть мені (по телефону)

    7) візит, відвідини; прихід
    8) покликання; потяг
    9) сигнал; свисток
    10) перекличка
    11) вимога
    12) повноваження; право
    13) потреба, необхідність
    14) карт. оголошення (козирної масті)
    15) вабик, ловецький пищик
    16) церк. пропозиція місця пастора
    2. v
    1) кричати, закричати
    2) гукати, кликати; окликати
    3) називати, звати; давати ім'я
    4) викликати, запрошувати
    5) скликати
    6) закликати (доto)
    7) оголошувати
    8) будити
    9) відвідувати (когосьon); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

    I was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома

    10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону
    11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)
    12) вважати, гадати

    do you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?

    I call him my father — я вважаю, що він мій батько

    13) приваблювати, принаджувати (птахів)
    14) підганяти

    call aside — відводити, відкликати вбік

    call away — а) відкликати; б) марно галасувати

    call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону

    call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)

    call forа) (гучно) вимагати; б) зобов'язувати; в) заходити (за кимсь, чимсь — for)

    call forth — викликати, породжувати, спричинювати

    call inа) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)

    call off — а) відкликати; б) скасовувати; в) відволікати (увагу); г) відкладати, переносити

    call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово

    call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)

    call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку

    call round — робити обхід, обходити

    to call to attentionвійськ. скомандувати «струнко!»

    to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати

    to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори

    call together — збирати, скликати (когось)

    call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд

    call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу

    to call the score — спорт. вести рахунок у грі

    to call in question — поставити під сумнів

    to call the tune (the play)задавати тон

    let's call it a day — на сьогодні досить

    * * *
    I [kxːl] n
    2) крик, голос (тварини, птаха)
    3) поклик; оклик

    within call — поблизу, поруч, неподалік

    out of call — далеко; поза межами чутності

    4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

    call letterspaд. позивні

    5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)
    6) перекличка, переклик
    8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур
    9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)
    10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

    to take a call — виходити на оплески, розкланюватися

    11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції
    12) потяг; покликання
    13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

    at call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні

    15) eк. попит ( на товар)
    16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

    call for action — бойова тривога; заклик до дії

    17) повноваження; право
    18) потреба, необхідність
    19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією
    20) кapт. оголошення ( козирної масті)
    21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора
    23)
    II [kxːll] v
    1) кричати, закричати
    2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити
    3) називати, звати
    4) викликати; голосно читати список
    6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)
    7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

    to call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка

    8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним
    9) повідомляти; оголошувати
    10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)
    11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)
    12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)
    13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону
    14) вважати, розглядати; припускати
    15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти
    16) миcл. вабити, приманювати птахів
    17)

    to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів

    English-Ukrainian dictionary > call

  • 3 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»